Хочу спросить, будет ли наказание за пренебрежение посещения Богом нас? На уровне личности, семьи, села города или страны? Конечно, будет! Давайте посмотрим на Евреев. За, что пришло наказание на этот, когда-то избранный Богом народ? Что разгневало Бога более всего? Ответ находится в Лк.19:43-44. Господь очень Себя уважает и ценит. И не позволяет пренебрегать Своим посещением. Иисус говорит, что хула на Него проститься. Грех простится, но неуважение к Духу Святому, точнее к работе Духа Святого к проявлению Его силы не проститься!
На уровне личности Мы знаем, что бес неохотно выписывается с законно приобретенной территории Лк.11:24-26. Т.е. он выходит из «дома», чьей-то жизни исключительно по работе Духа Святого. Но человек, пренебрегает, этой работай. Что говорит обетование? Войдут семь злейших. На самом деле, Господь допустит или устроит это, что, в общем-то, ничего не меняет. В притче о садовнике Лк.13:6-9 та же мысль. Нет плода, после вложений Духа Святого, в огонь вечный. Извините за откровенность, прямоту.
На уровне города. Иисус изрекает обетование Капернауму Мтф.11:20-24. Исполнилось, да! За, что Господи, Ты уничтожил целый город, ведь Ты, есть любовь? За пренебрежение Силы Духа Святого явленного в нем. Нравится?
Я лично знал много христиан, которые умерли, будучи в вере, раньше времени. Не в грехе, как многие предполагают, а из-за пренебрежение, к Его вложениям в них, через Духа Святого. Но сразу оговорюсь. Им повезло, хоть не угодили в ад. Хотя остались без награды.
Как страдали евреи Лк.19:43-44, многострадальный народ, надо ли говорить? Лучше разберемся с причиной. Уразумеем ход мысли Его ценностей.
Обетование Христа говорит, что Содому будет комфортней в день суда, чем Капернауму. Значит, суд будет на уровне города. От себя добавлю, по рассуждению человеческому. На уровне страны, также будет суд! И это еще до второго пришествия, как с Капернаумом.
Итак, день посещения с проявлением Силы Духа Святого, требует ответственности, отдачи. Без иллюзий и мечтаний. Усилим картину, Иисус говорит, что мы не распознали время посещения и за то наказаны. Значит это наша часть, распознать это время, не Его. Понимаете? Не надо талдычит, все писание богодухновенно и Бог, есть любовь! Усыпляя ответственность, ожидая, когда придет Дух Святой и растормошит тебя за плечо. Лучше, самому заняться делом, от Него вдохновения! Мы не поэты, ожидающие посещения музы. Иисус уже посетил нас в день личного спасения. АМИНЬ!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Аминь, брат. Иисус назвал лицемерами тех, кто не различал "лица времени". Он дал власть "связывать и развязывать" - а любая власть подразумевает отвественность. Абсолютно уверен: Бог не будет наводить порядок там, где "христиане" почему то этого ждут: в вашей семье, в вашей церкви, в городе, в государстве. МЫ должны это сделать - с помощью Бога. Он дал для этого власть и все инструменты. Он и спрашивает за бездействие. В пору первой любви мне было обидно слышать фразу Иисуса - "найдет ли Он, придя, веру на земле?". Ведь вокруг было так много христиан! И вот грянуло... Странно видеть, как почти все христиане России оказались слепыми: происходящее в России и в Украине - это посещение, и отношение к нему делит нас на овец и козлов. Сразу выяснилось, что бОльшая часть "христиан" России следуют не за голосом Духа, а за голосом "крови и почвы", поклоняясь идолу Великодержавия и национальным бесам. Не возлюбили Истины, не поставили её выше всех остальных своих ценностей - и оказались жертвами губительного заблуждения! Комментарий автора: Мой вам совет, переезжайте жить на Украину. России не будет. Но христиане России ответят за то, что Россия творит на Украине.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
